Спростування чотирьох міфів про фриланс

Примітка редактора. Це гостьова публікація Патріка Остіна (Patrick Austin), копірайтера-фрилансера.

---

Міф залишається міфом, доки його не буде спростовано. Міфи та хибні уявлення щодо фрилансу відрізняються особливою живучістю, спростувати які часом дуже важко. Тому що для більшості людей легше вірити міфам про те, що фриланс не є справжньою роботою, що фрилансерам складно отримувати проєкти, що клієнти не платять належним чином тощо.

Очевидно, це відбувається через те, що мало хто намагається аналізувати обґрунтованість таких тверджень і з’ясувати реальну картину. Зрештою, за статистикою, у США налічується 53 мільйони, в Індії — 12 мільйонів, а в Європі — 9 мільйонів самозайнятих осіб.  За даними глобального дослідження контингентної робочої сили, проведеного компанією Ernst & Young, у близько 20 % компаній в усьому світі із кількістю працівників понад тисячу осіб частка фрилансерів становить 30 % і більше.

 Усе це наштовхує нас на припущення, що міфи про непривабливість фрилансу є перебільшенням. Отже, спростуємо декілька найпоширеніших із них.

Міф 1. Фрилансерам дуже важко отримувати замовлення

Це, безумовно, одне з найпоширеніших хибних уявлень про фриланс, але реальність дещо інша. Багато фрилансерів-початківців намагаються брати замовленнях з усіх доступних джерел, унаслідок чого їхній робочий графік є неймовірно щільним. Це не означає, що деякі фрилансери не мають проблем з отриманням проєктів, але з таким величезним обсягом замовлень у фрилансера є чимало можливостей знайти роботу.

Міф 2. Фриланс не забезпечує повної зайнятості

Згідно з дослідженнями, 54 % фрилансерів задоволені своєю роботою та не бажають повертатися до роботи в штаті. Попри те, що фрилансери не працюють за офіційним восьмигодинним графіком, не можна сказати, що порівняно зі штатними працівниками продуктивність фрилансерів нижча. У Національній статистичній службі Великобританії (Office for National Statistics, ONS) з’ясували, що порівняно з першим кварталом 2009 року в той самий період 2014 року кількість самозайнятих осіб зросла на 19 % та досягла приблизно 720 000 осіб. Цей показник став третім найбільшим приростом у Європейському Союзі. Очолила список Словенія із приростом у 23 %, а друге місто посіла Естонія з приростом у 20 %.

Міф 3. Фрилансерам проблематично отримувати оплату

Ще одне хибне уявлення, яке негативно впливає на ставлення до фрилансу, а когось може навіть віджахнути від ідеї піти на вільні хліба. Але насправді існує безліч простих способів отримувати оплату, зокрема через онлайн-майданчики для фрилансерів, які візьмуть на себе вирішення складних для початківців питань. Якщо фрилансер бажає виставляти інвойси клієнтам самостійно, на допомогу прийдуть численні засоби для створення інвойсів або навіть сервіси із програмним забезпеченням для роботи з інвойсами, як-от Xero. Інтернет спрощує виставлення інвойсів і отримання платежів, завдяки чому фрилансер має більше часу для роботи над новими проєктами.

Міф 4. Починати кар’єру фрилансера непросто

Батьки можуть почуватися дещо спантеличеними та стурбованими, коли діти обирають для себе кар’єру фрилансера. Безумовно, дехто вважає, що розпочати кар’єру у фрилансі складно, що цей шлях вимощений сумнівами та ваганнями, які час переслідуватимуть вас час від часу. Але якщо поглянути на статистику, згідно з якою у 2017 році 3,2 мільйони фрилансерів із повною зайнятістю заробили 3,2 трильйони дол. США, стає зрозуміло, що ці занепокоєння є марними. До того ж існує чимало платформ для фрилансерів, зокрема freelancer.com, peopleperhour і Fiverr, які допоможуть розпочати кар’єру.

Отже, на останок слід зазначити, що фриланс не є дитячою забавою, це серйозна справа. Часи змінюються, і світовий ринок праці не стоїть на місці. Руйнування стереотипів, спростування хибних поглядів, позитивний рух уперед — це енергія та поштовх, які нам усім потрібні, аби зробити самозайнятість благополучним явищем.

Патрік Остін — фаховий помічник із домашніми завданнями зі статистики, який мешкає в Нью-Йорку, США. Зараз він співпрацює з Tophomeworkhelper.com. Окрім успішної діяльності в академічній сфері, Патрік займається фотографією як фрилансер і цікавиться ораторським мистецтвом.